Національне українське весілля

Елементи традиційно українського весілля живі й досі. Звичайно, в міських урочистостях залишилися лише основоположні принципи, зате в селах і селах ще можна зустріти весілля, яке святкується з усім розмахом, схоже на те, яке святкували ще наші предки у минулі століття.

Влаштовувати свята навіть весілля було прийнято восени після закінчення польових робіт. Коли вже особливих справ немає, з’являється вільний час, урожай зібраний і є чим накрити стіл. Весілля передували сватання та дошлюбні гуляння молодих. Спочатку майбутній наречений засилав у сім’ю нареченої сватів, щоб вони дізнались як справи, розписали який у них хлопець є хороший, і дізналися на яку відповідь йому сподіватися. Якщо дівчина та її рідні дають згоду, тоді сватам пов’язують на руку вишитий рушник та дають хліб. А якщо сім’я проти такого союзу, то свати можуть отримати гарбуза (гарбуз), і повинні йти з ним по селу, щоб усі бачили якусь відповідь. Сватами вибиралися одружені, з підвішеною мовою люди, аби вміли торгуватися, адже треба й посаг просити.

Після починався передвесільний клопіт. Наречена готувала собі сукню, вишивала рушники. Чоловіки збивали столи, готували хату та двір. Вдень весілля найчастіше обирали суботу чи неділю. Значить у четвер і п’ятницю в будинку нареченої пеклися короваї та шишки – спеціальні булочки, які наречений з нареченою мали роздати всім запрошеним на весілля. І, природно, готувалася їжа для святкового бенкету. Останній вечір перед весіллям молоді дівчата в будинку нареченої одягали хліб на очерет – це символізувало молодість, і мало стояти на столі молодих.

У день весілля наречений та наречена зустрічалися перед церквою, де проходив обряд вінчання. Після того чоловік відводив дівчину до неї додому, там закінчувалися останні приготування. Сам ішов збирати всіх гостей, а згодом повертався до неї зі своїми рідними. У молодої хати проходив викуп, чоловік повинен був заплатити, щоб йому віддали дружину, а вже потім починалося застілля.

На ранок дружок з подружкою мали прийти першими до будинку молодим, і розбудити їх. Їхній прихід супроводжувався піснями, жартами. Вони починали вимагати від нареченого, щоб він підтвердив невинність нареченої до весілля. Наступного дня після урочистостей був не менш веселим. Знову збиралися всі гості, переодягалися, гуляли селом, пили, грали, співали весільні пісні. Розвагою було катання на возі, крадіжка нареченої, весільні атрибути з метою викупу назад. Це був найвеселіший день, бо колись гості наїлися, напилися, а сьогодні могли вже гуляти. Прийнято було стукати до будинків, запрошувати всіх, влаштовувати конкурси. Часто компанія молодих людей йшла на річку та водойму і продовжувала веселощі до пізньої ночі.